Котляревський - Grafologia

Головне меню:

Дослідження почерку

Іван Петрович Котляревський
9 вересня 1769 року - 10 листопада 1838 року
Український поет, перекладач і просвітитель, драматург,
автор «Енеиды, на Малороссійскій языкъ перелицїованной И. Котляревскимъ»,
написанной как вольное переложение поэмы Н. П. Осипова
«Виргилиева Енейда, вывороченная наизнанку», изданной ранее в 1791 году.

Рукописний текст, виконаний І. Котляревським
Графологічна розробка почерку І. Котляревського

Параметр		Характеристика
Відносна зміна висоти рядкових букв		До 10%-14-58%; До 20%-18-75%; До 30%-24-100%;
Нахил		45°-54°(всп)-13 55°-64°(сер.впр.)-33
Ширина букв/ Висота букв(розгін)		асер.=9.0 hсер.=14.0 асер./hсер.=0.6 Малий(0-0.5 вкл.)-5 Середній(0.5-0.8вкл.)-20 Великий>0.8-0
Великі букви-підпис		< 3(текст)
Крапка над і(н/висота букви)		Низько(0-0.5 вкл.)-2 Середня(0.5-0.8вкл.)-2 Високо>0.8-0
Виступаючі елементи:
Довжина підлінійкової елемента/довжина рядкового елемента		Ширина підлінійкового елемента/ширина рядкового елемента
р	До 2(вкл.)-8 2-3(вкл.)-1 Більше 3-0
у	До 2(вкл.)-3 2-3(вкл.)-3 Більше 3-1	Мала(0-0.5 вкл.)-6 Середня(0.5-0.8вкл.)-1 Велика›0.8- 0
д	До 2(вкл.)-7 2-3(вкл.)-2 Більше 3-1	Мала(0-0.5 вкл.)-6 Середня(0.5-0.8вкл.)-1 Велика›0.8- 0
з	До 2(вкл.)-2 2-3(вкл.)-1 Більше 3-0	Мала(0-0.5 вкл.)-6 Середня(0.5-0.8вкл.)-1 Велика›0.8- 0
ф	До 2(вкл.)-3 2-3(вкл.)-0 Більше 3-0

Результат дослідження: етико – сенсорний інтроверт
етичний підтип

І. Котляревський очима його сучасників:
У збірнику "Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях" розповідають, що він виглядав так: на його обличчі були помітні сліди віспи, та, попри це, воно було приємне, енергійне; волосся чорне, як смола, зуби білі, ніс римський. Mоложавість надовго збереглася в ньому майже до похилих літ. На зріст був високий, ставний, погляд живий, проникливий, усмішка не сходила з його уст. Звичайний одяг його відзначався простотою — чорний сюртук, іноді фрак, майже завжди біла краватка, а в урочисті дні одягав він армійський мундир, штани з червоними
лампасами і трикутний з чорним султаном капелюх.
Жив Іван Петрович скромно. В нього було вузьке коло приятелів, і під час свят він часто гостював у їхніх родинах. Любив і сам приймати друзів, зацікавлював знайомих якоюсь новиною, часто ним самим вигаданою і дотепно розказаною. Всі враз відчували полегшення, зникала скутість, пожвавлювалися розмови. Гості хотіли бути біля господаря, слухати його, бо той умів розповідати розумно й захоплююче, цитував поетів, жартував, вживаючи гумористичні прислів’я та приказки. Простота і щирість, чесність і безкорисливість, душевність і приязність характеризували письменника.
У 1798 році Котляревського було призначено інспекторським ад'ютантом генерала від кавалерії Дотішампа. У виданому 15 лютого 1806 року атестаті генерал характеризував його, як хорошого офіцера, який виконував свої обов’язки з відмінною дбайливістю і старанністю