Горький - Grafologia

Перейти до контакту

Головне меню:

Дослідження почерку


Максим Горький (справжнє  ім’я
— Олексій Максимович Пєшков)
28 березня 1868 р. - 18 червня 1936 р.
 Російський та радянський письменник, поет, прозаїк, драматург, основоположник літератури соціалістичного реалізму,
ініціатор створення Союзу письменників
СРСР та перший голова правління цього союзу.
Ріст – 1м 93 см








           Графологічна розробка почерку
Параметр
Характеристика
Відносна зміна висоти рядкових букв
До 10%-54%;  До 20%-100%;
Нахил

75°-90° (прямо)-2      Вліво - 17
Ширина букв/ Висота букв(розгін)
асер. = 1.5   hсер. =1.2     асер./ hсер =1.3
Малий(0-0.5 вкл)-0
Середній(0.5-0.8вкл)-1
Великий>0.8-18


Великі букви-підпис
2.6, 2.9
Крапка над і(н/висота букви)
Низько(0-0.5 вкл)-0
Середня(0.5-0.8вкл)-1
Високо>0.8-2

Виступаючі елементи:
Довжина підлінійкової елемента/довжина рядкового елемента
         

Ширина підлінійкового елемента/ширина
рядкового елемента  

р
До  2(вкл.)-4
2-3(вкл.)-3
Більше 3-6

-
у
До 2(вкл.)-0
2-3(вкл.)-5
Більше 3-2

Мала(0-0.5 вкл.)-7
Середня(0.5-0.8вкл.)-0
Велика›0.8-0
д
До  2(вкл.)-3
2-3(вкл.)-1
Більше 3-0

-

з
До 2(вкл.)-0
2-3(вкл.)-2
Більше 3-1

Мала(0-0.5 вкл.)-3
Середня(0.5-0.8вкл.)-0
Велика›0.8-0
- Кут нахилу відповідає сенсорному екстраверту або інтуїтивному інтроверту.
- Розгін почерку великий,  розташування крапки над буква «і» - високо - текст виконаний інтуїтом(інтуїтивним інтровертом).
- Геометрична витриманість та швидкість письма свідчать про флегматичний темперамент( за В. Гуленко - раціональний тип).
- Відношення висоти початкової(великої) букви підпису до висоти наступних рядкових букв свідчить про поступливість.
Відношення ширини підлінійкових елементів букв до ширини відповідних рядкових елементів - конструктивіст.
Переважаюча відносна довжина підлінійкових елементів  букв – мала.





Результат дослідження: етико – інтуїтивний інтроверт етичний підтип
Причини, по яких в якості «еталону» соціонічного типу логіко-сенсорний інтроверт вибрано М. Горького незрозумілі. Ще більш не зрозуміло використання цього псевдоніму відомими теоретиками соціоніки в подальшому.


Зовнішність
За свідченням сучасників будова тіла М.  Горького - астенічна,  життєвий тонусом вельми невисокий(багаторічна важка хронічна хвороба).
(ЕІІ з посиленою етикою має, як правило, худу, аскетичну фігуру.  В. Гуленко)
В той же час логіко-сенсорний інтроверт характеризується міцною стенічною статурою.  Форма обличчя в нього прямокутна або – рідше – квадратна.
Я не являюся прихильником творчості М. Горького, але тим не менше він вважається одним із самих значних та відомих в світі російських письменників і мислителів. Починаючи з 1918 року, був 5 разів номінований на Нобелівськую премію по літературі. Цікавий факт, що при відсутності навіть середньої освіти  самостійно вивчив праці  філософів - ідеалістів — Ніцше, Гартмана, Шопенгауера, Каро і часто шокував дипломованих колег своїм знакомством з творами класиків.
Думається, що коли б він дійсно відносився до ЛСІ, який, як відомо, володіє виробничо-технологічним стилем мислення, що орієнтує людину в предметну сферу, у якій головними об'єктами взаємодії є матеріали, механізми і ресурси, то більш природнім для нього було б вивчення, наприклад, будови двигуна внутрішнього згоряння і написання не « Пісні про буревісника», а інструкції по техніці безпеки.
Що крім зовнішнього вигляду свідчить на користь твердження , що М. Горький ЕІІ ?
Насамперед, гуманітарний стиль мислення, характерний для вказаного соціотипу, яке  поєднує в собі здатність працювати з образами й емоціями, категоріями етики й естетики. Особам, які володіють вказаним стилем,  найкраще вдається реалізувати свій потенціал в сфері, яка може бути представлена взаємозв'язком "людина-художній образ".
 Спогади сучасників, які багато років тісно співпрацювали з Горьким, зокрема К. Чуковського:
«В перші роки революції ми, петроградські письменники, зустрічалися з ним особливо часто. Він звалив на себе всі наші потреби, і коли у нас народжувалася дитина, він клопотався для новонародженого  про соску; коли ми хворіли тифом, він клопотався, щоб нас помістили в лікарню; коли ми виражали бажання їхати на дачу, він писав в різні установи листи, щоб нам надали Сестрорецький курорт.
І потрібно прямо сказати, що, якщо ми пережили ті безхлібні, тифозні роки, цим ми в значній мірі зобов’язані нашим «родинним зв’язкам» з Максимом Горьким, для якого всі ми, великі та маленькі, стали тоді як рідна сім’я».
 
Назад до змісту | Назад до головного меню