Визначення темпераменту - Grafologia

 

 Цікаву методику визначення темпераменту особи по почерку запропоновано в роботі Г.А.Мусаев, О.А.Дышин  «О разработке методики идентификации по почерку темперамента личности»).

 

    В ній визначені характерні особливості будови почерку для пар

 

«екстраверт-інтроверт» та «невротик – психотик»

 

  Так, для "ідеального екстраверта"  характерні спрощена будова, різке порушення координації, переважаюча петлева форма рухів,  з’єднання і циклічності, нерівномірні ритм, темп, віддаль між рядками, словами, розділовими знаками, великий розмір букв, звивиста конфігурація полів, дугоподібно-ввігнута и дугоподібно-випукла конфігурація рядка, мала і середня  зв’язність, велика і середня віддаль між рядками.

 

   Для  "ідеального інтроверта"  характерні проста будова почерку, дугова форма  з’єднання  і п - подібна циклічність, рівномірні темп, ритм, зв’язність, віддалі між рядками і  розділовими знаками, велика або середня  зв’язність, мала віддаль між рядками і словами.

 

   Таким чином, у екстравертів нераціональна система рухів, у  інтровертів - раціональна.

 

  Для почерку "ідеального невротика"  характерні незначно порушена координація рухів, петлева переважаюча форма рухів, мала циклічність, нерівномірні нахил, розмір, віддаль між рядками і розділовими знаками, розмір полів, конфігурація полів і рядків, напрямок лінії рядка, дуже великий розмір букв або ж коливання розміру від великого  до малого, наявність полів справа, поєднання горизонтального і такого, що опускається напряму лінії рядка. Таким чином, для невротиків показова нерівномірність вираженості  майже всіх ознак почерку.

 

   Для почерку "ідеального психотика" характерні: сильно порушена координація рухів, спрощена будова почерку, мала стрункість і чіткість почерку, швидкий темп, нерівномірні розміри букв, віддалі між розділовими  знаками, конфігурація рядка, великі віддалі між рядками і словами, виділення абзацу шляхом відступлення від краю листа і інтервалу між рядками.

 

   "Реальні" ж психологічні характеристики визначаються по сумарному переважанню цих ознак.

 

  Перетин двох біполярних характеристик - "екстраверт - інтроверт" і "невротик - психотик" - дозволяє отримувати  достатньо чітке віднесення людини до одного із чотирьох типів темпераменту ( холерик, меланхолік, флегматик, сангвінік).(див. рис)

 

 

    Безумовно, що вказана методика має право на життя, хоча мені більше імпонує класична теорія темпераменту І. Павлова.

 

  Нагадаю, що в найбільш  спрощеному вигляді нейрофізіологічна  природа почерку  виглядає приблизно так: під впливом різних зовнішніх і внутрішніх подразників в головному мозку людини виникають процеси збудження і гальмування. Збудження зумовлює роботу нервових центрів і керованих ними органів, гальмування, навпаки, затримує, пригнічує їх діяльність. При любій діяльності людини завжди наявне певне узгодження процесів збудження і гальмування в корі головного мозку. Під час письма при зображенні штрихів, букв і при переході від одного з них до другого ми маємо безперервне чергування прискорень, сповільнень і затримок руху, в основі якого лежить безперервна зміна процесів збудження і гальмування.

 

   Наприклад, при написанні  букви «ш» в першій половині кожного основного штриха ми маємо прискорення руху, в другій – сповільнення його, ще більше  сповільнюється він в заокругленнях, а в точках, де починається  наступний елемент, відбувається миттєва зупинка руху, необхідна для того, щоби почати  рух в протилежному напрямку. Цілком очевидно, що процеси збудження і гальмування під час письма, для того, щоб забезпечити його графічну правильність, повинні знаходитися певному стійкому співвідношенні. Це співвідношення встановлюється при навчанні письму в результаті вправ.

 

    Рухливість (змінюваність) процесів збудження та гальмування відображається в швидкості ( темпі письма). Природно, що правильним являється й зворотне твердження: швидкому темпу письма відповідає велика рухливість процесів збудження та гальмування. Тобто, для  флегматика природний темп письма - повільний, для сангвініка - швидкий. Методика визначення темпу письма в судовому почеркознавстві розроблена вельми добре.

 

     Так, для швидкого темпу характерно(див. рис.):

 

1.З’єднання елементів букв

 

2.Спрощення будови деяких букв або почерку

 

3.Виконання прямолінійних елементів дуговими рухами

 

4.Правильне відображення овалів та напівовалів

 

5.Середній або сильний натиск

 

 

 

     Для повільного темпу характерно:

 

1.(порівняно із швидким) інколи відсутність зв’язку рухів

 

2.Часто зміна виду з’єднань порівняно з прописом

 

3.Просте з’єднання більшості букв

 

 

  Очевидно, для визначення темпераменту необхідно також визначити ступінь врівноваженості процесів збудження та гальмування. В графології  цьому якнайкраще відповідає ступінь геометричної витриманості письма, виражена в кількісних характеристиках. Я використовую відносну зміну висоти рядкових букв та їх нахилу.  Для  кількісної загальної характеристики почерку як його нахил встановлена наступна градація: до 45⁰(гранично вправо); 45⁰-54⁰(вище середнього вправо); 55⁰-64⁰(середньо вправо);  65⁰-74⁰(м’яко вправо); 75⁰-90⁰(прямо);  Вліво).  Наприклад, для флегматика, найбільш врівноваженого типу темпераменту, експериментально встановлено, що нахил почерку буде знаходитися в двох сусідніх областях градації з явним домінування( в рази) однієї з них, що елементарно можна перевірити з допомогою Фотошопу чи, при відсутності останнього, з допомогою транспортира. Кількість же букв, відносна  зміна висоти яких лежить в межах 10%, для флегматичного темпераменту повинна складати не менше 50%.

 

  Визначення темпераменту є одним із етапів дослідження почерку на предмет ідентифікації соціотипу, тому бажаючі зможуть ознайомитися із результатами в розділі «Дослідження почерку».