Коновалець - Grafologia

Перейти до контакту

Головне меню:

Дослідження почерку


Євген Михайлович Коновалець
14 червня 1891 року - 23 травня 1938 року
Полковник Армії УНР, командант Української військової організації,
керівник Проводу українських націоналістів і перший голова ОУН.  






Параметр
Характеристика
Відносна зміна висоти рядкових букв
До 10%-40%;      До 20%-50%;     До 30%-95%; До 40%-100%;
Нахил

до 45°(гр. впр)-28  45°-54° (всп)-51
55°-64° (сер. впр.)-13


Ширина букв/ Висота букв(розгін)
асер.=8.4    hсер.=16.6     асер./hсер.=0.5
Малий(0-0.5 вкл.)-9
Середній(0.5-0.8вкл.)-4
Великий>0.8-0

Великі букви-підпис
3.4
Крапка над і(н/висота букви)
(використано відносну висоту розташування надлінійкового елементу букви «й»)
Низько(0-0.5 вкл.)-3
Середньо(0.5-0.8вкл.)-4
Високо>0.8-0

Виступаючі елементи:
Довжина підлінійкової елемента/довжина рядкового елемента
         

Ширина підлінійкового елемента/ширина
рядкового елемента  

р
До  2(вкл.)-1
2-3(вкл.)-3
Більше 3-4


у
До 2(вкл.)-0
2-3(вкл.)-5
Більше 3-4

Мала(0-0.5 вкл.)-7
Середня(0.5-0.8вкл.)-0
Велика›0.8-0

д
До  2(вкл.)-2
2-3(вкл.)-0
Більше 3-0

Мала(0-0.5 вкл.)-2
Середня(0.5-0.8вкл.)-0
Велика›0.8-0

з
До 2(вкл.)-
2-3(вкл.)-
Більше 3-

-
ф
До  2(вкл.)-
2-3(вкл.)-
Більше 3-
-




Результат дослідження: сенсорно – логічний інтроверт
логічний підтип
В. Гуленко «Соціоніка для піонерів»
     Форма обличчя часто звужується до низу. Рот спокійний, рівний, губи мають однакову товщину. Вони, як правило, стиснуті, куточки рота злегка опущені. СЛІ володіє характерною ходою, яка дуже допомагає у визначенні даного соціотипу: хода врозвалку, дуже пружиниста, на злегка зігнутих ногах, що ніби підкрадається. Фігура у СЛІ звичайно спортивна. Для нього характерна посмішка в одну сторону рота. Любить приголосні звуки, від чого його мова буває грубувато-розкотиста, як у Маяковського, або з хрипотою, як у Висоцького. Переважаючий стиль одягу - неофіційний, побутово-елегантний, а також спортивний. Кидається в очі перш за  все практичність і зручність одягу, а не зовнішні прикраси. Одяг на СЛІ дуже добре сидить, йде по його фігурі.

Сучасники про Є. Коновальця
    "Полковник не тільки радо сміявся й любив жарти, але й сам виявляв своєрідний сухий, глумливо - кепкуватий гумор. Він любив гру і, напевно, добре грав би в покер, що вимагає відваги ставити все на одну карту. Спромагався протягом довгих годин зберігати "кам'яне" обличчя з трішки глумливим усміхом, і то не зважаючи на всілякі зворушення", - згадував крайовий провідник ОУН Богдан Кордюк про Євгена Коновальця.
     "Струнка постать, продовгасте обличчя, правильні риси й задумливі очі, що завжди дивились у далеч, і незначна усмішка в кутку губів, що дуже часто скидалася на іронічну, - описував молодого Коновальця гімназійний товариш С. Чучман. - Все ходив гарно вдягнений, але його елегантність не мала в собі нічого силуваного та крикливого. Загалом він був маломовний, не забирав надто часто голосу ані в наших дебатах, ані в дискусіях. Однак, ми завжди вибирали його в склад репрезентації, що мала нас заступити чи то перед директором, чи господарем кляси, чи, врешті, на прилюдних виступах. Бо протягом довголітнього перебування з ним у кожного з нас виробився вже ясний погляд на його особу з тим, що він не надуживе нашого довір'я і що зможе достойно й успішно нас заступити".
   Він виявив тоді великий організаційний хист, організуючи першу сотню "Січових Стрільців". Справляв — в порівнянні з іншими українцями з Галичини, збігцями й полоненими — надзвичайно добре враження. Вражала його скромність і його стремління зрозуміти біг революційних подій в Україні і взагалі на Сході. Часто він давав дуже практичні поради. Працюючи енергійно, Євген Коновалець досягнув своєю муравлиною працею того, що його перша стрілецька сотня скоро розгорнулася в батальйон, а пізньої осени 1917 року це вже був полк у повному бойовому складі. Виказуючи такий великий організаційний успіх, Євген Коновалець при своїй вродженій скромності не хапався за ранґи і не шукав високих призначень", - згадував Микола Ковалевський, колишній міністр земельних справ УНР, у мемуарах "При джерелах боротьби".
 
Назад до змісту | Назад до головного меню