Головне меню:
Параметр | Характеристика | |
Відносна зміна висоти рядкових букв | До 10%-40%; До 20%-50%; До 30%-95%; До 40%-100%; | |
Нахил | до 45°(гр. впр)-28 45°-54° (всп)-51 55°-64° (сер. впр.)-13 | |
Ширина букв/ Висота букв(розгін) | асер.=8.4 hсер.=16.6 асер./hсер.=0.5 Малий(0-0.5 вкл.)-9 Середній(0.5-0.8вкл.)-4 Великий>0.8-0 | |
Великі букви-підпис | 3.4 | |
Крапка над і(н/висота букви) (використано відносну висоту розташування надлінійкового елементу букви «й») | Низько(0-0.5 вкл.)-3 Середньо(0.5-0.8вкл.)-4 Високо>0.8-0 | |
Виступаючі елементи: | ||
Довжина підлінійкової елемента/довжина рядкового елемента | Ширина підлінійкового елемента/ширина рядкового елемента | |
р | До 2(вкл.)-1 2-3(вкл.)-3 Більше 3-4 | |
у | До 2(вкл.)-0 2-3(вкл.)-5 Більше 3-4 | Мала(0-0.5 вкл.)-7 Середня(0.5-0.8вкл.)-0 Велика›0.8-0 |
д | До 2(вкл.)-2 2-3(вкл.)-0 Більше 3-0 | Мала(0-0.5 вкл.)-2 Середня(0.5-0.8вкл.)-0 Велика›0.8-0 |
з | До 2(вкл.)- 2-3(вкл.)- Більше 3- | - |
ф | До 2(вкл.)- 2-3(вкл.)- Більше 3- | - |
Форма обличчя часто звужується до низу. Рот спокійний, рівний, губи мають однакову товщину. Вони, як правило, стиснуті, куточки рота злегка опущені. СЛІ володіє характерною ходою, яка дуже допомагає у визначенні даного соціотипу: хода врозвалку, дуже пружиниста, на злегка зігнутих ногах, що ніби підкрадається. Фігура у СЛІ звичайно спортивна. Для нього характерна посмішка в одну сторону рота. Любить приголосні звуки, від чого його мова буває грубувато-розкотиста, як у Маяковського, або з хрипотою, як у Висоцького. Переважаючий стиль одягу - неофіційний, побутово-елегантний, а також спортивний. Кидається в очі перш за все практичність і зручність одягу, а не зовнішні прикраси. Одяг на СЛІ дуже добре сидить, йде по його фігурі.Сучасники про Є. Коновальця"Полковник не тільки радо сміявся й любив жарти, але й сам виявляв своєрідний сухий, глумливо - кепкуватий гумор. Він любив гру і, напевно, добре грав би в покер, що вимагає відваги ставити все на одну карту. Спромагався протягом довгих годин зберігати "кам'яне" обличчя з трішки глумливим усміхом, і то не зважаючи на всілякі зворушення", - згадував крайовий провідник ОУН Богдан Кордюк про Євгена Коновальця."Струнка постать, продовгасте обличчя, правильні риси й задумливі очі, що завжди дивились у далеч, і незначна усмішка в кутку губів, що дуже часто скидалася на іронічну, - описував молодого Коновальця гімназійний товариш С. Чучман. - Все ходив гарно вдягнений, але його елегантність не мала в собі нічого силуваного та крикливого. Загалом він був маломовний, не забирав надто часто голосу ані в наших дебатах, ані в дискусіях. Однак, ми завжди вибирали його в склад репрезентації, що мала нас заступити чи то перед директором, чи господарем кляси, чи, врешті, на прилюдних виступах. Бо протягом довголітнього перебування з ним у кожного з нас виробився вже ясний погляд на його особу з тим, що він не надуживе нашого довір'я і що зможе достойно й успішно нас заступити".Він виявив тоді великий організаційний хист, організуючи першу сотню "Січових Стрільців". Справляв — в порівнянні з іншими українцями з Галичини, збігцями й полоненими — надзвичайно добре враження. Вражала його скромність і його стремління зрозуміти біг революційних подій в Україні і взагалі на Сході. Часто він давав дуже практичні поради. Працюючи енергійно, Євген Коновалець досягнув своєю муравлиною працею того, що його перша стрілецька сотня скоро розгорнулася в батальйон, а пізньої осени 1917 року це вже був полк у повному бойовому складі. Виказуючи такий великий організаційний успіх, Євген Коновалець при своїй вродженій скромності не хапався за ранґи і не шукав високих призначень", - згадував Микола Ковалевський, колишній міністр земельних справ УНР, у мемуарах "При джерелах боротьби".