Головне меню:
В соціонічному співтоваристві на пострадянському просторі була введена в обіг система псевдонімів, коли тип називається прізвищем тої чи іншої відомої особи (Єсенін, Жуков...) чи літературного персонажу, кіногероя (Дон Кіхот, Штірліц...), тобто, фактично були визначені «еталони» типу, які характеризуються певним набором візуально - поведінкових характеристик.
Вважалося, якщо людина зовнішньо подібна на еталон типу, то вона характеризується таким ж емоціями, рухами, жестикуляцією і належить до даного типу, на чому й базувалася візуальна діагностика. Але ось парадокс: особи. які по соціонічних ознаках достовірно належали до одного й того ж типу, могли принципово відрізнятися зовнішнім виглядом, проявом емоцій, рухами, тощо. Для пояснення цього феномену була створена теорія підтипів. Зокрема, нижче наведений варіант такої теорії авторства В.В. Мегедь.
Визначення та характеристики 32-х підтипів.
У залежності від того, яка з двох ведучих функцій моделі А посилена в того або іншого типу - програмна (інерційна) або реалізаційна (активна), таким і буде його підтип. Хоча всього можна виділити чотири підтипи, які відповідають основним юнгівським функціям: сенсорний, логічний, інтуїтивний і етичний, але у кожного типу особи можуть бути тільки два ведучих підтипи, один з яких виражений відносно більше другого, і, тим не менше, в рамках даного типу.
Кажучи про те, що підтип - це сукупність характерних ознак типу особи, що проявляються при відносному підсиленні першої або другої ведучої функції моделі А, ми маємо на увазі допустимі в рамках даного типу особи зміни, до межі його переходу в другий тип. Ця невелика, але дуже важлива кількісна пропорція на ранній стадії розвитку соціоніки не враховувалася, тому й описи типів були зроблені як нашими, так і зарубіжними типологами доволі однобічно. Як правило, в кожному із шістнадцяти описів типів особи, можна впізнати тільки один підтип. Представники другого, не описаного підтипу, взагалі не знаходять себе ні в одному з таких описів. Представники перших підтипів (через відносно більш спокійні темпераменти) здаються більш інертними, ніж представники других підтипів. Наприклад, у інтуїтивно-логічного екстраверта відносне підсилення інтуїції виражається в його меншій поведінковій активності. Логічний же підтип ІЛЕ в цілому більш різка, категорична, підприємлива і активна людина.
Зі сказаного зовсім не випливає, що ті типи особи, у яких посилений перший підтип, менш продуктивні в роботі. Але вони не так швидко беруться за діло, зате впертіші і послідовніше інших йдуть до мети; більше схильні до кабінетної роботи, тому що більш вдумливі і неквапливі. Якщо у вас переважає дещо інертний темперамент - меланхолійний або флегматичний (ви зазнаєте труднощів в прийнятті швидких рішень і не зразу включаєтеся в нову справу, хоча потім терпеливо доводите її до кінця), значить вам більше підійде перший з двох описів вашого типу особи. Якщо у вас переважає ініціативний темперамент - холеричний або сангвінічний (ви охоче і швидко включаєтеся в нові справи, але потім з труднощами заставляєте себе терпляче їх завершувати), вам більше підійде опис другого підтипу вашого типу особи.Якщо ви впізнаєте багато рис свого характеру в обох описах підтипів вашого типу особи, це буде свідчити про те, що у вас достатньо розвинуті обидві провідні функції вашого типу особи. Визначити свій підтип в такому випадку вам допоможе знання вашого темпераменту та орієнтація на ту характеристику, яка виявиться все ж ближче до вашого характеру.